Публикації ЗМІ

Хто контролює національний радіопростір, які перешкоди можуть виникнути у радіочастотному спектрі загального користування через порушення законів та нормативів - про ці інші проблеми використання радіочастотного ресурсу в державі кореспондент УКРІНФОРМу Олег ОЛІЙНИК розмовляє з начальником Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", кандидатом технічних наук Павлом СЛОБОДЯНЮКОМ.

- Павле Васильовичу, на вулицях Києва, інших міст України можна побачити автомобілі з логотипом "Український державний центр радіочастот". Скажіть, це реклама вашого підприємства чи машини виконують якусь іншу функцію?

- Перейматися рекламою нам немає ніякого сенсу. Центр "Укрчастотнагляд" (УДЦР) є структурою некомерційною, бізнесом не займається. Ми є державним підприємством, здійснюємо діяльність відкрито. Мабуть, вам доводилося бачити у кінофільмах, присвячених Великій Вітчизняній війні, машини, за допомогою яких пеленгували місцезнаходження ворожих радіостанцій і потім знищували джерело інформації, яке завдавало шкоди планам військового командування. Щось подібне виконуємо й ми. Але ми хочемо, щоби населення знало й з напису бачило, що нам доручено здійснювати спеціальні повноваження у сфері забезпечення системи управління радіочастотним ресурсом України у смугах загального користування. Саме з метою проведення радіомоніторингу радіочастотного спектра та технічного радіоконтролю параметрів радіовипромінювання передавачів і виїжджають щодня на вулиці Києва, обласних центрів автомобілі з написом "Український державний центр радіочастот". Адже наші фахівці мають створити більш сприятливі умови для ефективного використання радіочастотного ресурсу, який є, вибачте за тавтологію, стратегічним ресурсом держави.

- Відомо, що від незаконного ввезення мобільних телефонів на територію України держбюджет минулого року недоотримав 1,2 - 1,5 мільярда гривень. До того ж значна частина незаконно ввезених мобільних телефонів або не дозволені до використання в Україні, або не забезпечується гарантійним та сервісним обслуговуванням виробників. Що змінилося тут після введення процедури маркування мобільних телефонів обліковими марками?

- Це нововедення, безумовно, принесло позитивний ефект. Так, кількість мобільних телефонів, ввезених законно за перше півріччя 2008 року, збільшилася відносно аналогічного періоду минулого року майже в 3 рази. За цей період до держбюджету було перераховано 137 млн гривень, на 95 млн гривень більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Але основним позитивним результатом запровадженням маркування слід вважати те, що до НКРЗ звернулися провідні виробники мобільних телефонів - Nokia, Samsung, Motorola та LG - щодо готовності перейти у третьому кварталі цього року на централізовані поставки мобільних телефонів за митним режимом СІР України або DDP України. Це, за оцінками експертів, забезпечить ефективну боротьбу з контрабандою, різко збільшить надходження коштів до бюджету й дозволить значно спростити процедури й скоротити терміни оформлення ввезення.

У цьому випадку споживач, купуючи новий телефон, зможе відправити SMS на відповідний номер УДЦР і за лічені секунди отримати відповідь, яким чином той потрапив на територію України - легально чи нелегально. Від цього залежатимуть можливість застосування телефону та сервісного обслуговування.

Український державний центр радіочастот планує відмінити подвійне маркування мобільних телефонів, що імпортуються в Україну. Але це буде стосуватися тільки тих терміналів стільникового зв'язку, які імпортуватимуться в нашу країну централізовано. Для цієї продукції залишатиметься лише маркування відповідним захисним знаком, що знаходиться під акумуляторною батареєю, безпосередньо виробником. При цьому виробник має заключити з "Укрчастотнаглядом" угоду, згідно з якою він зобов'язується постачати продукцію, промарковану цим знаком, виключно в Україну.

Щодо тих, хто не хоче централізовано ввозити мобільні телефони, нам доведеться залишити маркування. Зазначу, що централізоване ввезення мобільних телефонів стане можливим лише після внесення змін, напрацьованих робочою групою, до складу якої увійшли представники НКРЗ, УДЦР та бізнесу у сфері мобільних телефонів, до рішення НКРЗ N 802 "Про затвердження Положення про надання дозволів на ввезення із-за кордону до України радіоелектронних засобів і вимірювальних пристроїв".

-Укрчастотнагляд може надати свої послуги і у випадках розшуку вкрадених "мобілок"?

- Так, наш Центр планує створити електронний реєстр унікальних кодів телефонів (код ІМЕІ), що імпортуються централізовано. Така база дозволить не тільки з'ясувати, яким чином було ввезено телефон на територію України, але й у випадку крадіжки заблокувати його роботу і навіть знайти телефон.

Для цього потерпілому слід заявити в УДЦР про викрадення мобільного терміналу. Індивідуальний код телефону відразу заноситься у "чорну" базу даних, а оператор мобільного зв'язку припиняє обслуговувати цей апарат. Тобто немає вже ніякого сенсу викрадати телефон. Адже продати його стане неможливим, оскільки він буде заблокований. З'явиться, у разі необхідності, й можливість знайти злочинця.

- Очевидно, що цим не вичерпуються актуальні завдання служби радіомоніторингу?

- Проблемам удосконалення системи управління радіочастотним ресурсом надається велике значення у всіх країнах світу. Адже від того, наскільки ефективно він використовується, залежать і соціальний й економічний розвиток держави. А потреба у радіочастотному спектрі загального користування при стрімкому розвитку техніки радіозв'язку, впровадженням нових радіотехнологій та їх конвергенції, зростанням швидкостей передавання значних обсягів інформації рік у рік зростає. Саме тому особливу і значну роль у процесі вдосконалення системи управління радіочастотним спектром відіграє моніторинг цього спектра, який дозволяє визначити ефективність використання радіочастотного ресурсу, забезпечити електромагнітну сумісність діючих радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, виявляти джерела електромагнітних завад. Уявіть собі, до яких жахливих наслідків можуть призвести перешкоди чи безлад в радіопросторі для Збройних Сил, МВС, МНС, цивільної авіації тощо. Це, врешті-решт, питання національної безпеки, безпеки економічної і екологічної. Це, в кінцевому рахунку, і життя людини.

Відповідно, на служби радіомоніторингу покладаються завдання, які в основному полягають у здійсненні контролю радіовипромінювань на відповідність умовам присвоєння радіочастот, нагляді за використанням смуг частот і вимірювання зайнятості частотних каналів, вивченні випадків появи та впливу радіозавад, а також розпізнавання та усунення несанкціонованих радіовипромінювань. Основною ж метою проведення регулярного радіоконтролю випромінювань на національному рівні є запобігання появі радіоперешкод.

Наведу лише одну цифру. Тільки за перше півріччя поточного року нашими фахівцями виявлено 5 640 незаконно діючих передавачів.

- Могли б ви назвати основні напрямки розвитку системи радіочастотного моніторингу УДЦР?

- Серед основних напрямків я б назвав, по-перше, оснащення "Укрчастотнагляду" сучасним обладнанням для контролю якості послуг зв'язку та обслуговування в мережах зв'язку загального користування - рухомого сотового зв'язку стандартів другого покоління стандартів GSM900/1800 і CDMA-850, третього покоління стандарту UMTS/W-CDMA, цифрового наземного телебачення стандарту DVT-T, локальних, міських та персональних систем бездротового доступу WLAN. Другий напрямок - це удосконалення стаціонарної підсистеми СВЧ моніторингу в діапазоні до 6 ГГц. Ще одним важливим завданням є створення системи радіочастотного моніторингу мереж супутникового радіозв'язку. Ці та інші проблеми ми , до речі, обговорювали під час міжнародного семінару " Радіочастотний моніторинг сьогодні і завтра. Завдання, проблеми і рішення" та виставки "Обладнання і системи радіомоніторингу - стан і перспективи розвитку та виробництва", які нещодавно були проведені Українським державним центром радіочастот в Києві.

- А як система радіочастотного моніторингу УДЦР виглядає у порівнянні з аналогічними системами інших країн?

- Нині у світі проводяться десятки семінарів, конференцій та симпозіумів, присвячених питанням радіо- та електрозв'язку, плануванню та регулюванню використання радіочастотного ресурсу, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв тощо. Але семінар з радіочастотного моніторингу, організований Бюро розвитку електрозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) спільно з Міністерством транспорту та зв'язку України, який проводиться в Києві Українським державним центром радіочастот, без перебільшення, є унікальним і особливим тільки тому, що його тематика присвячена виключно питанням існуючого стану та тенденціям розвитку радіочастотного моніторингу в світі.

Цього року семінар проводився вчетверте. В його роботі взяли участь понад 200 фахівців із 17 країн світу. Тематика й рівень доповідей відповідали найвищому рівню.

Ми зараз реально бачимо, що визначальні підходи до створення систем радіомоніторингу (в першу чергу, автоматизованої системи радіомоніторингу), які визначені нами і викладені на наших семінарах у 2004 та 2006 роках, сприйнято іншими країнами. Зараз, наприклад, цим шляхом йде Білорусь. Більш того, основу цієї системи радіомоніторингу складають компактні моніторингові системи UMS100, що розроблені і вироблені компанією "Rohde&Shcwarz" (Німеччина). Український державний центр радіочастот, мабуть, є першою і єдиною організацією, яка провела випробування даної системи у повному обсязі і запропонувала методологію їх застосування ще під час семінару 2006 року.

Щодо виставки, то, звичайно, хотілося б бачити більш широке представництво з боку провідних компаній - розробників і виробників обладнання радіомоніторингу.

Що стосується нашої системи радіомоніторингу, то, без перебільшення, можу сказати, що за своїм рівнем ми не відстаємо, а, в деяких моментах, й випереджаємо практично усі країни Східної і деякі країни Західної Європи. Я вже не говорю про глибину охоплення території України системою радіомоніторингу. У нас найбільш розвинута мережа радіоконтрольних постів. В її складі 107 автоматизованих дистанційно керованих і понад 30 неавтоматизованих постів. Крім того, в системі радіомоніторингу і радіоконтролю нараховується більше 60 мобільних комплексів.

Протягом 2008-2009 років ми також плануємо створити в Україні повноцінну систему супутникового радіомоніторингу.

- А що може очікувати пересічний громадянин від технічних новацій радіомоніторингу?

- Споживач може бути впевнений, що застосування радіовипромінювальних пристроїв або будь-яких радіоелектронних засобів, які працюють незаконно і тим самим створюють радіоперешкоди мережам зв'язку, ефірного та супутникового телебачення, не залишаться без відповідної реакції "Укрчастотнагляду". Тобто, буде створено умови для надійної, високоякісної передачі і прийому радіо- і телесигналів.

По-друге, радіоконтроль дозволяє виявляти порушників, які працюють без відповідних дозволів, підвищують рівень напруженості електромагнітного поля, що негативно впливає на людей. А відтак, таких "аматорів" стане менше, а ваше самопочуття - краще.

І, нарешті, одним з напрямків подальшого розвитку системи радіомоніторингу, як я згадував, є радіомоніторинг якості обслуговування та якості послуг в мережах стільникового зв'язку. Нині склалася така ситуація: оператори стільникового зв'язку, отримуючи ліцензію, зобов'язані забезпечувати щільні зони обслуговування. Але практично кожен з нас неодноразово опинявся у становищі, коли в деяких місцях зв'язок відбувався з перервами або був завжди неможливим. Проведення моніторингу мереж стільникового зв'язку і забезпечить виконання операторами умов дозвільних документів щодо зон обслуговування та якості послуг.

- Одним з перспективних напрямків розвитку системи радіомоніторингу УДЦР ви назвали створення системи радіочастотного моніторингу мереж супутникового радіозв'язку. Чи дійсно необхідна така система? Що вона з себе являє?

- Дійсно, УДЦР планує найближчим часом розгорнути систему радіомоніторингу мереж супутникового зв'язку. Актуальність такого рішення визначається ситуацією, що склалася в Україні у сфері використання радіочастотного ресурсу в діапазонах роботи супутникових радіослужб.

Зараз, наприклад, в Україні зареєстровано понад 3 700 наземних станцій фіксованого супутникового зв'язку типу VSAT. Водночас, за неофіційними даними, кількість реально працюючих VSAT- станцій є вищою в декілька разів. В підсумку, держбюджет недоотримує сотні тисяч гривень. Більш того, особливості організації ліній супутникового зв'язку дозволяють практично кожному, хто володіє наземною станцією, доклавши незначних зусиль, блокувати роботу супутникової станції. Відсутність ефективних механізмів контролю за використанням радіочастотного ресурсу операторами і користувачами мереж супутникового радіозв'язку створює сприятливі умови для можливих порушень у цій сфері.

Крім того, централізація радіомоніторингу дозволить ефективніше використовувати радіочастотний ресурс операторами радіомовної служби і оперативніше вирішувати питання пошуку і усунення радіоперешкод в таких мережах. Необхідно також підкреслити, що обладнання для системи супутникового моніторингу, не дозволяє здійснювати контроль повідомлень, що передаються.

В цілому ж, головним завданням Українського державного центру радіочастот є захист інтересів держави та прав споживача. І наш колектив докладає до цього чимало зусиль.